Archive

Archive for the ‘life’ Category

Люко Дашвар – Молоко з кров’ю

October 19th, 2010 No comments

— Для людей, Стьопо, краса — то кров з молоком. А ми з тобою — молоко з кров’ю. Те саме, а люди очі заплюють. Розумієш?


Только за эту фразу, в контексте описаного в тексте, можно полюбить книгу.

Читается легко и быстро, рассказывается о любви на всю жизнь и на сколько сильно могут вообще любить. Много искренности и доброты, в перемешку с завистью и “сiльською поштою”.

Совсем не жалею о покупке. Начинаю “Рай. Центр”.

Categories: life Tags:

Люко Дашвар – “Село не люди”

October 14th, 2010 No comments

Случайно купил книжку Люко Дашвар – “Село не люди”. Ну, почти случайно.

Книжка – пиздец.

Картинка, где в землянке в лесу возле станции метро Днипро бездомные дети насилуют семикласницу,ещё долго не забудется.

Умирающие отец и мать в полностью сгоревшем селе, их дочь, строящая курган на их могиле и голодные собаки…

Не зря автору дали премию “Коронация Слова”. Но, кажется, не за эту книгу, за ту что сейчас читаю.

Categories: life Tags:

Ворошиловград

October 13th, 2010 No comments

Дочитал Жадана “Ворошиловград”. Кто читал его, не будет разочарован. Та же стилистика панкухи и анархии, в перемешку с смешными ситуациями и полного пиздеца жизни. Конец, как всегда, написан под грибами и нифига на конец не похож.

Categories: life Tags: ,

эРэНБи говорите?

October 1st, 2010 2 comments

Всем тем, кто думает, что рэп – это часть рнб… Вот вам настоящая песня! Вот хит всех времён, а не Настя Каменских Read more…

Categories: life Tags:

Weekend

September 19th, 2010 No comments

Цей кінець неділі був, мабуть, самим кращим в мому житті.  Якщо вважати, що початок weekend’у в пятницю, то рівних йому не було за мої 30 років життя.

Спочатку звільнилась співробітниця. Не-а, звільнилась вона 2 неділі назад, і навіть свільнення не саме краще в цій новині. Вона звільнилась по своєму бажанні, бо давно хотіла і 2 неділі назад, але звільненяя людини, яка швидко стала товаришем, також приємно. Тому що це супроводжувалось посиденьками в пабі. І навіть, роблячи поправку на те, що був я там годину від сили та 50 грам віскі, це було радісно, приємно та буже весело!

Потім була поїздка додому за чужі гроші, бо їх хватило тільки на таксі по Киеву. Я не мудак ( хоча багато хто так вважає ), але чомусь в цьому місті поміняти мертвих американців після 5 години вечора, це те ж саме, що підстрелити кенгуру с рогатки в степах України! Поверніть абмєннікі, 450 слуг народу України, вони луччє чим ваші ж банки!

Вдома було спокійно, тихо та приємно. Іноді, спокій порушували п’яні друзі, такі ж сестри та дзвінки по телефону. В основному, залишок вечора проведено в ліжку під волаючий фільм, але з наближенням 00:00 слідуючого дня, все переверталося з ніг на голову. Спочатку повернулися дівки. П’яні. Голосні та скандуючі “Приїжжай, …, ми тебе чекаємо!”. Потім магічні … ( три крапки ) приїхали, але дівки знайшли собі другу пасію та поперлися гулять в ночі ( “меня ОНА поцеловала” – кричала девушка з радісним лицем та носилася по квартирі в дикою посмішкою ). Три_магічні_крапки ніграма не приймаючи до уваги вибігаючих та стрибаючих по квартирі дівок прийшло з пивом та вином і св’ято Діоніса продовжувалося по 3-4 годин ночі.

Ніч ( скоріше ранок, бо було 4 ) пройшли майже тихо ( а могло б бути й голоснішим ). 3 крапки хропіло, та падало з крісла, а я пив воду, їв кавуна, курив сигарки та всілякими справами пробував не спати, бо були ранкові справи. Ці години були самими приємними та, разом з тим, і важкими в ці 3 дні.

В пів на сьому подрібно були піднімати своє тіло, щоб виїжджати з Києва. Я б великим задоволенням залишився  б під теплою ковдрою дома, нікуди не їхав, провів би день на дивані та прибираючи в квартирі, але  – “труба завьот, впірьот в паход”!

8 година ранку, а я уже з другом встиг вислухати матюки від товариша, якого ми розбудили в вихідний, приїхати на інший кінець Киева та сісти в маршрутку з написом “Киев-Житомир”. Якраз з метро Житомирська й розпочалась моя поїздка в Дейниші, зустріч з кумом товариша, який “відслужив за мене в армії”, знайомства з кльовим хлопцем Ярославом та двома груповими білочками, що бігали по лісі! ;)

В суботу, окрім поєздки в маршрутках, ми встигли: похрестити двох Тімових дітей, я спробував вдіти непосидющу піврічну Дашуню в церкві, зварити кльовий суп, втікати з Цуніком від добродушної хазяйки дачі, що не хотіла брати у нас гроші за морву, промокнути в під дощем, поспати годинку та віпити 2 літра горілки. Ще я персонально встиг почути фразу “давай випьемо, я тобі в палатку принесу 100 грам” та “Давай пити, бо буду співати” і таки я почув співи )

Ранок. Важко. Всім. Сухо в роті. Випиваєш 2 глотки – п’яний знову.

11 ранку, а вся ця гоп-компанія лазить в Дейнишах по скелям та чмокає від того, що всі вчора пили більше чим потрібно, щоб зранку лазити.

В другі половині дня, ми допили те, що мали випити вчора, зготували те, що мали зготувати вчора, та висміяли те, що мали висміяти протяггом року ;) . Ще у нас якась чупакабра зжерла ковбасу.

І буквально годину назад, як я приїхав додому. Всю дорогу до Києва у мене на руках спала піврічна Даша та не випускала з своїх маленьких рук мого пальця. Було дуже приємно та тепло ;)

От чому мені сподовався сьогоднішній weekend.

зи. Саме краще мабуть сталося в п’ятницю вночі та ці 2-3 години поїздки з моїм пальцем в руці Дашуні. Сіньтімінтальний я мабуть ;)

Categories: life Tags:

Бывают люди…

July 12th, 2010 No comments
  1. Бывают люди, которые не принимают чужого мнения. Они насколько уверены в своей правоте, что отрицают существование отличного от их мнения.
  2. Бывают люди, которые не принимают правды. Они даже правды от своего мнения отрицают и живут в своём лживом мирке.
  3. Бывают люди, которые смотрят на мир через очки. Они видят только свой нос и пенсне.
  4. Бывают люди, которые проёбывают. Они проёбывают момент даже тогда, когда уже позно что-то проёбывать.
  5. Бывают люди, которые злые на всё. Они злые даже на себя и поэтому пичкают себя злыми мыслями.
  6. Бывают люди, которые прощают. Они прощают даже удар в пах и строят с себя праведников.
  7. Бывают люди, которые любят только себя. Они ходят в шлемах с зеркалом перед глазами и не видят горб позади себя.
  8. Бывают люди, которые весёлые. Они и на похоронах смеются и поют.
  9. Бывают люди, которые усколобы. Они считают землю плоской чашей и что бог создал землю.
  10. Бывают люди, с которыми скучно. Вокруг них даже весёлые люди плачут в цирке.
  11. Бывают люди, которым похуй. Им насколько похуй, что даже их яйца в тисках им похуй.
  12. Бывают люди, которые не слышат. Они поют и не понимают, почему их пение угнетает окружающих.

Многие люди – симбиоз этих критериев. Многие люди – не что-то одно, а набор этих правил. Но, как правило, с этих отрицательных качеств как минимум одно да есть.

И я владею чертами характера, которые тут перечислены: особенно 4, 6,8 и 11. Нет ничего идеального. Есть только мелкое, уродливое существо Человек.

Categories: life Tags:

ЧМ 2010 по футболу: мой прогноз

July 5th, 2010 No comments

Я думаю, что вот так будут распределены места:

  1. Германия
  2. Голландия
  3. Испания
  4. Уругвай

А что вы скажете?

Categories: life Tags: , ,

R.I.P.

May 26th, 2010 No comments

R.I.P. #2, The Pig. ((((

Categories: life Tags:

Финские парни

April 17th, 2010 1 comment

Знаете, почему финны чаще всего выигрывали WRC? И только последние 6 лет выигрывает француз. Нет, не из-за того, что изображено на картинке.

А из-за таких вот 8-летних детей как Калле Рованпера!

Categories: life Tags:

ДН

January 23rd, 2010 No comments

Кого захочу – того сегодня услышу.

Categories: life Tags: